Персоналії

	Інститут економіки та прогнозування
	Національної академії наук України

Персоналії

Александрова Валентина Петрівна (09.03.1921 – 17.07.2007) – д-р екон. наук, проф. Відомий вчений в галузі економічних проблем науково-технологічного розвитку країни. ЇЇ квітуча юність припала на буремні роки Великої Вітчизняної війни. Поруч з чоловіками вона пішла добровольцем на фронт і більше трьох років воювала у Червонопрапорному зенітно-артилерійському полку на Воронезькому, Південно-Західному, Першому Українському фронтах. У повоєнні роки закінчила Харківський інженерно-економічний інститут і, захистивши у 1951 році кандидатську, а у 1968 – докторську дисертацію, 55 років її роботи на ниві економічної науки були присвячені вдосконаленню методів програмування та прогнозування науково-технічного розвитку країни. Її перу належать понад 200 наукових праць, серед яких індивідуальні і колективні монографії, у яких висвітлено шляхи підвищення ефективності інноваційної сфери діяльності. Александровою В.П. створена власна наукова школа. Підготовлені нею понад 50 кандидатів та докторів економічних наук працюють у наукових та державних установах, вищих навчальних закладах України та за її межами.

Гідним підтвердженням заслуг Валентини Петрівни перед Вітчизною стало нагородження орденами і медалями за участь у бойових діях; вона була Лауреатом Республіканської премії ім. Шліхтера, отримувала стипендію Президента України.

Балакірєва Ольга Миколаївна (1956 р.н.) – канд. соціол. наук; завідуюча відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій. Фахівець з методів соціологічних досліджень, вивчення громадської думки, моніторингу та оцінки, соціології молоді, електоральної соціології. Основними напрямами наукових досліджень є моніторингові соціологічні опитування, моніторинг та оцінка соціальної політики, розробка індикаторів соціальної політики, соціально-економічні наслідки епідемії ВІЛ-інфікування, поведінкові дослідження серед груп ризику, трансформація ціннісних орієнтацій. Автор понад 150 наукових праць.

Указом Президента України від 04.10.1999 р. № 112 присвоєно почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України"; має Почесну відзнаку "За активну громадську діяльність" (2005).

Барановський Олександр Іванович (1956 р.н.) – д-р екон. наук, проф. Закінчив Київський торговельно-економічний інститут (1977). Трудову діяльність розпочав в Українському науково-дослідному інституті торгівлі та громадського харчування де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до провідного наукового співробітника відділу фінансів. У 1992-1994 рр. – вчений секретар Відділення економіки НАН України; в 1994-1996 рр. – головний консультант Секретаріату Ради національної безпеки, а 1996-1999 рр. Державний експерт Апарату Ради національної безпеки і оборони України; в 1999-2002 рр. завідувач відділу, заступник начальника, начальник аналітично-методичного управління Рахункової палати України (державний службовець ІV рангу), в 2002-2005 рр. – провідний експерт Українського центру економічних і політичних досліджень. З 2005 р. – завідуючий відділом досліджень розвитку і регулювання фінансових ринків ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України".

Указом Президента України від 16.05.2007 р. № 411 за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну плідну наукову діяльність присвоєно почесне звання "Заслужений економіст України".

Геєць Валерій Михайлович (1945 р.н.) – д-р екон. наук, проф., акад. НАН України. Заслужений діяч науки і техніки України (2000), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002), Лауреат премії ім. В.С.Міхалевича за видатні досягнення в галузі інформатики, теорії оптимізації і системного аналізу (2005). Академік-секретар Відділення економіки НАН України (з 1998 р.), член Президії НАН України, директор Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України" (з 1997 р.).

Видатний учений-економіст, який започаткував і розвиває наукову школу в галузі макроекономіки (теорія і моделі економічного прогнозування) та фінансів (фінансова безпека, бюджетна і боргова політика, оподаткування та податкове стимулювання розвитку економіки); ним висунуто нову концепцію економічного зростання в умовах нестабільності та суспільних трансформацій, які мають забезпечувати формування суспільства та економіки знань як стратегічного виклику ХХІ століття, що постав перед Україною як незалежною державою. За результатами наукових досліджень Опублікував близько 260 робіт, серед яких 33 індивідуальних і колективних монографій. Головний редактор журналу "Економіка і прогнозування" та член наукових рад низки вітчизняних та зарубіжних журналів. Валерій Михайлович з 1991 р. є представником України у Міжнародному проекті LINK при ООН (США); свою наукову діяльність поєднує із суспільно-науковою та громадською.

Головенько Валерій Антонович – канд. політ. наук; пров. наук. співр. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій. Основними напрямами наукових досліджень є стан та проблеми розвитку молоді, молодіжного руху, громадянського суспільства в України, питання взаємодії політичних та економічних процесів. Автор понад 100 наукових праць, серед яких особисті та колективні монографії.

Указом Президента України від 25.06.1998 р. № 1008 присвоєно почесне звання "Заслужений працівник народної освіти України" за вагомий особистий внесок у справу реалізації державної молодіжної політики.

Даниленко Анатолій Іванович (1938 р.н.) – д-р екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України; заступник директора ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України". Належить до числа провідних вчених-економістів України, який комплексно розвиває такий науковий напрям у вітчизняній економічні науці, як дослідження проблем фінансово-кредитного регулювання економіки. Його праці з питань бюджетного регулювання, податкової політики, кредитного забезпечення економічного розвитку здобули широке визнання у наукових колах. Результати наукових досліджень кандидата опубліковані у понад 100 наукових працях, серед яких 1 індивідуальна та 17 колективних монографій.

За багаторічну сумлінну працю та активну участь у реформуванні економіки України Указом Президента присвоєно почесне звання "Заслужений економіст України" (1999 р.).

Луніна Інна Олександрівна – д-р екон. наук, проф.; завідуюча відділом фінансового та бюджетного прогнозування. Основними напрямами наукових досліджень є державні фінанси, методологія бюджетного прогнозування, сучасна концепція реформування міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів України. Автор понад 100 наукових праць, серед яких є 3 особисті та 16 колективних монографій, а також співавтор підручника "Мікроекономіка і макроекономіка", який вже витримав три видання (у 1998, 2001, 2003 роках).

Указом Президента України від 24 грудня 2004 року № 1534 присвоєно почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України".

Молдаван Любов Василівна (1942 р.н.) – д-р екон. наук; гол. наук. співр. відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі. Основні напрями наукових досліджень: комплексність і системність аграрних перетворень як фактор подолання економічної кризи та забезпечення продовольчої безпеки країни; способи і механізми державної підтримки розвитку сільського господарства; основи формування вітчизняного організованого сільськогосподарського ринку; розвиток кооперативних й інших форм об’єднань сільськогосподарських товаровиробників та їх роль в оптимізації каналів просування продукції до споживача та зміцненні економіки господарств. За результатами досліджень опублікувала понад 70 наукових праць, серед яких 2 індивідуальні та 11 колективних монографій, 6 навчальних посібників.

За добросовісну працю нагороджена Орденом Леніна (1966), медалями, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002) і Почесною грамотою Президії та ЦК Профспілки НАН України (2002); Указом Президента України від 28.11.2006 р. № 1004 присвоєно почесне звання "Заслужений економіст України".

Оверченко Борис Павлович – канд. с/г наук; пров. наук. співр. відділу економіки та політики аграрних перетворень.

За плідну добросовісну працю нагороджений Орденом Трудового Червоного прапора (1973, 1976), медаллю "Ветеран праці" (1984). Указом Президента України від 18.11.1993 р. № 2584 за особистий внесок у розвиток аграрної науки, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва на основі впровадження прогресивних технологій і передового досвіду присвоєно почесне звання "Заслужений працівник сільського господарства України".

Точилін Віктор Олександрович (1943 р.н.) – д-р екон. наук, проф.; зав. відділом. Автор та співавтор 104 наукових праць, у тому числі двох індивідуальних монографій і 21 колективних монографій. Автор фундаментальної наукової розробки “Методология и методы корректных экономико-математических оптимизационных моделей”, яка є синтезом математичної коректності, сильної та слабкої сталості результатів розрахунків, змістовної (економічної) коректності і постоптимізаційного аналізу. Під його науковим керівництвом і при його співавторстві вперше на Україні розроблені такі наукові концепції економічного розвитку: "Продовольча безпека як концепція ринкових реформ в аграрному секторі економіки України"; "Концепція розвитку внутрішнього ринку України"; а також розробляється наукове забезпечення (методологія та методи) створення “Енергобалансу України”. Під його науковим керівництвом, як завідуючого відділом, його співавторстві в Інституті економіки та прогнозування НАН України створено нове фундаментальне і прикладне направлення наукових розробок та (на основі відділу) створена нова наукова школа “Методологічні засади і методи формування та прогнозування розвитку ринків в економіці перехідного типу”.

Указом Президента України від 01.03.2004 р. № 260 присвоєно почесне звання "Заслужений економіст України".

Юрчишин Володимир Васильович (1925 р.н.) – д-р наук, акад. УААН; гол. наук. співр. відділу економіки та політики аграрних перетворень. Наукові розробки стосуються галузевої економіки в сільському господарстві. Йому, зокрема, належить помітний внесок в розробку науково-прикладних проблем розвитку садівництва України: економіки і організації галузі, її розміщення, ефективності порід і сортів, інтенсифікації та перспектив розвитку.
Винятково важливими для науки і практики є дослідження широкого кола питань щодо організації управління сільським господарством і агропромисловим комплексом. В.В.Юрчишин один з перших почав обґрунтовувати необхідність і невідкладність переходу від галузевого до функціонального управління аграрним сектором економіки. Особливе місце в його дослідженнях посідають питання становлення приватного сектора в сільському господарстві, особливостей розвитку приватної власності в різних сільськогосподарських укладах. Його наукові погляди багато в чому являють собою нове слово в аграрно-економічних дослідженнях. Список наукових праць нараховує понад 500 найменувань, з них 11 монографій, 20 рекомендацій, 42 брошури

Указом Президента України від 19.02.1993 р. № 358 за значний особистий вклад у розвиток аграрної науки, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва присвоєно почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України".