Відділ форм і методів господарювання
в агропродовольчому комплексі

Очолює відділ д-р екон. наук Шубравська Олена Василівна

Напрями наукової діяльності:

Перспективними напрямами досліджень відділу є:

Протягом 2007 р. відділом, відповідно до річного робочого плану НДР, були здійснені такі найважливіші наукові розробки і отримані нові наукові результати:

– встановлено, що інфляційні процеси в Україні значною мірою зумовлені саме інфляцією на продовольчому ринку. В індексі споживчих цін продовольство має питому вагу 0,55, а за темпами зростання цін продовольчі і непродовольчі товари відрізняються утричі. Але необхідність стримування цінового росту на продовольчому ринку стикається з проблемою недостатнього рівня цін на продукцію сільськогосподарських виробників.

– дослідження показали, що заниження відтворювального рівня цін в агросфері відбувається за декількох причин:

1. Найскладнішою і соціально значущою є проблема співвідносного рівня оплати аграрної праці. В 1990 р. оплата праці сільськогосподарського працівника становила 95% від середнього народногосподарського рівня, у 2007 р. – лише 53%. Кваліфікація та складність аграрної праці вимагають визнати її редукцію не нижчою за середню, а тим часом найманий працівник у сільському господарстві одержує на 6 тис. грн у рік менше від середньої позначки. Така недоплата – порушення еквівалентності як на ринку праці, так і на ринку її продуктів.

2. Важлива складова ціни відтворювального рівня – повноцінне відшкодування спожитого основного капіталу, Тобто амортизаційні нарахування у розмірах, здатних компенсувати фізичний і моральний знос основних засобів. Співставлення відповідних даних за 1990 і 2006 рр. показали, що можливості амортизаційних фондів як фінансового джерела відтворення основних засобів сільського господарства скоротилися більш ніж учетверо. Разом із скороченням чистих капіталовкладень це пояснює подвоєння ступеня зносу основних засобів у галузі. Причини регресу амортизаційного фонду можна частково пояснити недоліками сільськогосподарського ціноутворення. Якщо чисті капітальні вкладення можуть здійснюватися за рахунок залучених джерел, то реноваційна частка валових капіталовкладень має бути компенсована еквівалентною ціною.

3. Характерним прикладом невиправданої "економії" виробничих витрат може слугувати динаміка внесення органічних та мінеральних добрив. Між 1990 і 2006 рр. обсяги застосування добрив сільськогосподарськими підприємствами скоротилися майже у 10 разів, через що вихід продукції рослинництва на одиницю добрив зріс у 8 разів. Але така "ефективність" викликана технологічним занепадом. Аналогічну закономірність дають дані по витратах паливно-енергетичних ресурсів та електроенергії.

4. Значна частина продукту рослинництва – його рентна складова. Згідно з теорією, рента – над середній прибуток. А тому рентабельність галузей природогосподарського комплексу, зокрема, сільського господарства повинна бути вище середнього рівня по всій економіці. Фактичні дані свідчать про дуже значну волатильність рівнів і пропорцій показників галузевої рентабельності, але в останні роки вони такі, що дозволяють говорити про усе більш повний облік рентного фактору в ціноутворенні, оскільки галузі природогосподарського комплексу помітно перевершують нормою рентабельності середній показник по економіці: рентабельність сільського господарства у 2006 р. була в 1,5 рази більшою за середню рентабельність добувної промисловості перевищувала рентабельність обробної промисловості на дві третини. Узагальнюючий розрахунок з включенням основних факторів ціноутворення показав, що діючі ціни на сільськогосподарську продукцію нижче цін відтворювального рівня приблизно на 40%.

– одержані механізми підвищення ефективності заходів державної підтримки;

– встановлена відсутність системного підходу до підтримки комерційних і некомерційних функцій сільського господарства;

– обґрунтована необхідність і напрями зміни критеріїв розподілу бюджетних коштів і запровадження системи умов доступу сільськогосподарських товаровиробників до заходів державної підтримки, які спонукатимуть селян до раціоналізації господарювання і підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва;

– обґрунтовані перспективи розвитку вітчизняного агропродовольчого комплексу в умовах глобалізації і механізми його захисту від впливу негативних глобальних чинників; визначені основні напрями та передумови реалізації експортного агропродовольчого потенціалу України;

– визначені основні внутрішні чинники ресурсно-споживчої сталості агропродовольчого ринку; обґрунтовані основні принципи і механізми регулювання продовольчого ринку з метою забезпечення його ресурсно-споживчої сталості;

– обґрунтовані доцільність і перспективи запровадження в Україні систем сталого сільського господарювання; визначені основні стимулюючі і стримуючі чинники розвитку сталого землеробства в Україні;

– розроблена система теоретико-методологічних положень та організаційно-економічних заходів щодо забезпечення техніко-технологічного оновлення сільського господарства на інноваційній основі;

– обґрунтовані напрями і засоби підвищення ефективності, стійкості та конкурентоспроможності аграрного виробництва шляхом здійснення макроекономічних трансформацій, зростання доходності сільськогосподарської діяльності, розвитку ринку науково-технічної і технологічної інноваційної продукції, посилення державної підтримки суб’єктів господарювання в агросфері;

– встановлено, що розвиток сільського господарства України не узгоджується зі світовими тенденціями і темпами інноваційного прогресу, а також не відповідає циклічним змінам технологічних укладів у високо розвинутих країнах Європейського Союзу і СОТ;

– обґрунтовано необхідність комплексного підходу щодо забезпечення випуску якісної і безпечної продукції з охопленням всіх ланок продовольчого ланцюга та всіх етапів її життєвого циклу за принципом "з лану (ферми) до столу"; розкрито специфіку просування аграрної сировини до споживача залежно від конфігурації продовольчого каналу (без посередників, продажі на базарах, промислової переробки), а також можливостей оцінювання дотримання нею показників якості та безпеки; обґрунтовано необхідність розширення упровадження сучасних систем управління якістю на базі міжнародних стандартів İSO 9000:2000 на підприємствах агропродовольчого комплексу як ефективного інструменту унеможливлення випуску низькоякісної та небезпечної харчової продукції, а також посилення ролі держави в стимулюванні суб'єктів підприємництва до розробки та сертифікації СУЯ;

– виокремлено основні напрями і форми залучення агробізнесових структур в економічно розвинутих країнах, а також приватного капіталу для фінансування робіт по стандартизації, зокрема: фінансування розроблення окремих стандартів, фінансова підтримка спеціальних програм, участь експертів з фірм в діяльності технічних комітетів по стандартизації. Перенесення цього досвіду на українські реалії можливе за умови прийняття законопроекту про професійні об'єднання в АПК та їх участь в фінансуванні робіт по стандартизації тощо;

– визначено та обгрунтовано, що на розвиток світового агропродовольчого ринку суттєвий вплив мають новоутворені сектори продукції, які кардинальним чином відрізняються від попередніх не лише новими стандартами якості, а й здатністю задовольняти більш вимогливі потреби споживачів;

– встановлено, що в останні роки в групі продовольчих товарів росте обсяг і частка торгівлі продовольством, готовим до споживання чи з високим рівнем переробки; підвищення міжнародних екологічних вимог до сільськогосподарської продукції; динаміка світових цін в значній мірі залежить від зовнішньоторгової політики, оскільки для продовольчих товарів характерні досить жорсткий тарифний і нетарифний захист внутрішніх ринків;

– визначено сутність ресурсозбереження, яка полягає в комплексному використанні ресурсів, максимальному усуненні всіх видів втрат, ширшому залученні в господарський оборот вторинних матеріальних і енергетичних ресурсів для заміщення вичерпних непоновлюваних їхніх видів. Основною метою системи ресурсозбереження виступає те, що раціональне споживання ресурсів виробництва забезпечує досягнення емерджентного ефекту й значно підвищує стійкість розвитку галузей агропродовольчого комплексу у цілому, знижуючи їх витратоємність і екстенсивність;

– визначено основні складові ресурсозбереження в агропродовольчій сфері, а саме агроекономіка, агротехніка, агротехнологія, агроекологія, соціальна сфера села й екологічне право, оскільки ресурсозберігаючий підхід потребує реалізації цілого комплексу завдань, що охоплюють ці області знань;

– проведено провізорну оцінку та систематизацію основних складових виробничих витрат сільськогосподарських підприємств у поточному році в ціновому та кількісному аспектах, проаналізовано структурні зрушення, динаміку структури витрат, вплив основних ресурсних складових на собівартість продукції сільського господарства;

– визначено, що відбувається не лише поступове зростання, а й диверсифікація доходів сільських домогосподарств, проте самі доходи збільшуються повільнішими темпами, ніж у міських домогосподарств, а спосіб їхньої диверсифікації далекий від європейської моделі, що передбачає створення і підтримку робочих місць поза сільським господарством у сільській місцевості;

– визначено, що якість продукції, що виробляється в особистих господарствах селян як правило не відповідає вимогам міжнародних стандартів, що може створити значні труднощі з її реалізацією після приєднання України до Світової організації торгівлі;

– визначено поняття фінансових ресурсів підприємств в контексті закономірностей надходження і використання грошових коштів, пов’язаних із зміною форми вартості та визначено ознаки фінансових ресурсів (джерело формування, цільове призначення, мета формування і використання);

– обґрунтовано визначення економічної сутності джерел фінансових ресурсів як складової фінансового потенціалу підприємств та їх впливу на формування обсягу і вектору (напрямку) надходження коштів;

– запропоновано визначення обсягу транзитних джерел фінансових ресурсів, використання яких дозволить зменшити потребу в позичкових коштах;

– обґрунтовано необхідність створення спеціального фонду для надання поворотної фінансової допомоги сільськогосподарським підприємствам з метою здешевлення позичкових фінансових ресурсів та підвищення оперативності їх отримання, що сприятиме зниженню їх збитковості.

Отримані нові наукові результати знайшли своє відображення у 44 науково-аналітичних доповідних записках, пропозиціях та зауваженнях, які були направлені до Верховної Ради України, Міністерствам економіки, аграрної політики, праці та соціальних відносин України, Президії УААН України та до інших урядових і неурядових установ. За надані наукові матеріали відділ отримав 20 позитивних відзивів, зокрема від Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України.

Публікації співробітників відділу за основними напрямами досліджень (2007 рік)

Участь співробітників відділу в конференціях та круглих столах

Міжнародні зв'язки відділу
(закордонні відрядження, участь у міжнародних конференціях конференціях)

Участь у роботі і доповідь співробітниці відділу Черненко С.М. на Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Країни з перехідною економікою в умовах глобалізації"

Доповідь – “Особенности развития малого предпринимательства в агропродовольственном комплексе Украины в условиях переходного периода".

Участь у роботі і доповіді співробітників відділу Крисанова Д.Ф., Удової Л.О. на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми прогнозування та державного регулювання соціально-економічного розвитку". Доповідь Крисанова Д.Ф. – "Инновационно-технологическое развитие пищевой промышленности Украины", доповідь Удової Л.О. – "Занятость сельского населения Украины: проблемы и перспективы".

Участь у роботі і доповідь співробітниці відділу Шубравської О.В. на Міжнародній конференції Варшавський регіональний форум 2007 “Сучасні дилеми просторового розвитку Європи". Доповідь – "Сталий сільський розвиток в Україні: органічний напрям".

Контактна інформація

Тел. +38 (044) 280-87-16

Факс +38(044) 280-88-69

Електронна адреса    agroprodov@ukr.net.

Send mail to skr@ief.org.ua with questions or comments about this web site.
Copyright © 2003 Institute for Economics and Forecasting
Last modified: мая 20, 2011